Сценарій свята «До нас осінь завітала» (для дітей дошкільного віку 5-6 років). Сценарій свята в дошкільному навчальному закладі
ДІЙОВІ ОСОБИ
Осінь, Ведуча — вихователі
Діти:
Вересень
Жовтень
Листопад
Буряк
Огірок
Помідор
Виноград
Кукурудза
Яблуко
Морква
ХІД ЗАХОДУ
Ведуча
Журливо музика заграла,
І закружляло в вальсі листя.
В країну осінь завітала
Красива, сонячна, барвиста.
Відкриваємо завісу ненароком,
Зазираємо в осінню пору року.
Вона тоді буває чарівна,
Коли стає золотокоса.
Отож, запрошуємо в осінь.
Хай усім буде затишно з нами,
Хоч за вікнами дощик шумить.
Поговорим про осінь віршами,
І хай музика ніжно звучить.
Виходить Осінь.
Осінь
Добрий день! Добрий час!
Рада, друзі, бачить вас.
Я — Осінь золота.
Прийшла до вас на свято
І всім вам принесла даруночків багато.
Я дарую вам калиноньку в намисті,
Пишний коровай і квіти променисті.
Осінь ставить кошик з дарами на стіл.
Осінь
Не сама до вас прийшла —
Я синочків привела.
А як моїх синочків звати,
Прошу загадки відгадати.
Загадки
У південний край землі
Відлітають журавлі,
Знов шкільний дзвінок лунає.
Який місяць наступає? (Вересень)
Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте.
То землею ходить місяць… (жовтень).
Краплі з неба, дахів, стріх,
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів від листя сад.
Що за місяць? (Листопад)
Осінь
Я осінь-трудівниця!
А ще я — витівниця.
Погляньте, як навколо
Буяє видноколо.
Виконується співанка про місяці.
…Вересень-місяць добре газдує,
Овоч смачненький дітям дарує.
А місяць жовтень мряку розвіє,
В лісах, в садах лист пожовтіє.
А листопад — той жалю не мас,
З дерев останнє листя зривас.
(М. Підгірянка)
Виходить хлопчик, що виконує роль Вересня.
Вересень
Я звуся Вереснем,
Бо квітую вересом.
Ваші прадіди бувало,
Мене й «Сивнем» називали.
Маю друзів я багато,
І сьогодні всі вони
Будуть нам допомагати
Мандрувати восени.
Ведуча.
До речі, з вересу, який щедро квітував у цей час, готували смачні компоти та варили варення. А перше свято у вересні — Наталі-вівсяниці (8 вересня). До цієї пори робітники намагаються зібрати весь врожай вівса. У вересні також запасали гірку ягоду — горобину.
Чого стоїш, хитаєшся,
Тонка горобина,
Головою хилишся
До самого тину?
Наприкінці вересня — велике свято християн — Воздвиження. В народі казали: «Осінь до зими наблизилась». 27 вересня вважалося, що кожен з лісових звірів до зими готується, запаси складає. Також господині починали в цей день рубати капусту й солити її на зиму.
1-а дитина
У вересня щедра рука.
— Заходьте! — він з двору гука.
І яблука трусить з гілок,
І сипле в портфелі сливок,
Солодкий зрива виноград —
І кожен з вас вересню рад.
Бо щедра, ой шедра рука
У вересня-садівника.
(Т. Коломієць)
2-а дитина
Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
І вантажить гарбузи
На машини і вози…
Йде до гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт.
(М. Сингаївський)
3-я дитина
У серпанку павутини
Білі ниточки снуються.
Вже тумани по долині
У ранкову пору в’ються.
В лісі верес розкриває
Свої келишки бузкові.
І багрянець покриває
Пишні грона калинові.
І сади ще пахнуть літом,
В палісаднику жоржини
Розгорілись дивоцвітом.
Виходить хлопчик, що виконує роль Жовтня.
Жовтень
Жовтень — так мене назвали,
Бо кругом все жовтим стало.
Маю пензель чарівний,
Маю пензель золотий.
Розфарбую все навкруг —
Золотіє ліс та луг!
Ведуча
А місяць жовтень мряку розвіє,
В лісах і садочках лист пожовтіє.
— Починається місяць із народного свята — дня Зосима (2 жовтня) — заступника бджіл. Хазяїн у цей день готував вулики до зими. А 14 жовтня — свято Покрови: до обіду стоїть осінь, а після обіду — зима. У цей день робили останній збір грибів. їх сушили, маринували, варили, смажили й готували смачні страви.
4-а дитина
Тихо жовтень ходить гаєм,
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя обсипає,
Дуб нахмурений стоїть.
І берізка над потоком
Стала наче золота.
Вітер мовби ненароком
їй косиці розпліта.
(Н. Приходько)
5-а дитина
Подивись: на видноколі
Мов змінилися ліси.
Хто це їх у жовтий колір
Так барвисто прикрасив?
Ось край річки — жовті клени
І берези золоті.
Ялинки лише зелені
Залишились в самоті.
І пишаються дерева
Золотим своїм вбранням:
— Це якийсь маляр, напевно,
Догодити хоче нам.
А маляр цей — місяць жовтень:
У відерцях чарівних
Жовту фарбу перебовтав
І розбризкує по них.
(Н. Забіла)
6-а дитина
Листя, жовте та червоне,
Легко з дерева злітає,
Мов метелик на долоні
З тихим шелестом сідає.
Пахне свіжістю й морозом,
Килим з листя осокорів,
А на річці верболози
Зустрічають ранні зорі.
Сяють золотом берези,
Жовтень ним вінчає осінь,
Журавлиний клин мережить
Висоти холодну просинь.
7-а дитина
Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Із дерев спадаєлистя жовте.
То землею ходить місяць жовтень.
8-а дитина
Осінь на узліссі фарби розбавляла,
Пензликом легенько листя малювала.
Вже руда ліщина, пожовтіли клени,
У красі осінній тільки дуб зелений!
Утішає ясен: — Не сумуй за літом!
Глянь: усі дерева в золото одіто!
Виходить хлопчик, що виконує роль Листопада.
Листопад
А я — холодний листопад!
Всіх у хату заганяю,
Птахів в дорогу відправляю,
Зриваю листя із дерев,
З зимою вас вітаю.
Листопадом мене називають,
Бо листочки з дерев опадають.
Всі дерева стоять уже голі —
Нашумілись за літо доволі.
Черв’ячки і комашки поснули,
Жабенята сховались у мулі.
Темні хмари по небу повзуть
І осінні дощі нам везуть.
Ведуча.
В українській мові поряд з формою «листопад» вживалася ще й назва «падолист». Листопад — це час, коли листя падає з дерев. В народі кажуть: «Листопад — сутінки року». 11 листопада — свято Анастасії-вівчарниці, у цей день стрижуть овець. Господарі у цей день годують пастухів за те, що овець зберегли. 14 листопада — день Кузьми-Дем’яна. Кажуть: «Кузьміни — про осінь помини». А наприкінці листопада, 21 числа — Михайлів день. Гроші зароблені, комори запаси мають, пшениця є, врожай зібрано. У цей день свято в усіх хатах, родини ходять одне до одного в гості, пригощають стравами.
9-а дитина
Листопад, падолист.
Тихий сад. Вітру свист.
Ходить садом листопад,
Підміта чистенько сад.
Ще у листопаді небеса
Прозорі, як глибінь ріки.
Падають, як зорі, з явора листки,
А над полем нитка дзвенить, як струна.
Зажурилась квітка — чує сніг вона.
10-а дитина
Зникли біленькі хмаринки,
Небо не синє — свинцеве.
Зрідка снуються сніжинки
В це передцення грудневе,
Хмарна не радує днина,
Вітер висвистує в кронах.
Лиш молода горобина
Світиться в гронах червоних.
11-а дитина
Із дня удень ідуть дощі,
Похмурі та колючі,
Холодний вітер уночі
Вкрива льодком калюжі.
Все непорушне та німе,
Лиш осокір високий
Лякливо гілкою змахне,
Зачувши скрики сойки.
Та ще думки гризуть сову:
— Куди ж цс миші зникли?
Навіщо сиро, і чому
Калина пахне снігом?
(А. Костецький)
12-а дитина
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стеле сад,
За моря, в краї далекі,
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори.
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стеле сад.
Більше й більше листя з кленів
Облітає з кожним днем.
По траві, іше зеленій,
Листопад по парку йде.
Осінь.
А тепер послухайте, які загадки підготували для вас мої місяці-молодці.
Вересень.
Я — місяць врожайний. Тож і загадки мої присвячені городнім культурам.
Загадки
На городі восени
лежать жовті кабани,
Прив’язані за хвости,
Щоб не здумали втекти. (Гарбузи)
Сто хустин собі напнула,
Кожушок вдягнуть забула. (Капуста)
Я гірка і завжди свіжа,
Всім подобаюсь, одначе,
Хто мене ножем уріже,
Неодмінно сам заплаче. (Цибуля)
Мене смажать, мене варять.
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять.
Звати як мене? (Картопля)
Не стелюсь я спати долі,
Деруся вгору. Я… (квасоля).
Повз, мов танк, я на городі.
Повз на гудині й загруз.
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк. А як? (Гарбуз)
Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Гарбуза сини та дочки.
Звати як нас? (Огірочки)
В теплій я живу коморі,
А коса моя надворі.
Гарбузовая сестриця.
Мене звати… (морковиця).
Ми цукрові, ми кормові,
Є брати у нас столові.
Ми зростаємо рядками,
Люди звуть нас… (буряками).
Жовтень.
А я люблю бавитися в лісі, прикрашати дерева і спостерігати за тваринами, що готуються до зими. А ось мої загадки.
У зеленім кожушку,
В кістяній сорочці
Я росту собі в ліску —
Всім зірвати хочеться. (Горіх)
Маю плаття золотеньке,
Гнучкі, ніжні віти.
Кору білу, стан тоненький.
Як я звуся, діти? (Береза)
У теплий дощик народився,
Парасолькою накрився,
Може б, з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав. (Гриб)
У темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має.
їй на місці не сидиться.
Як зовуть її? (Лисиця)
Що за звір лісовий?
Встав як стовпчик, під сосною.
І стоїть серед трави —
Вуха більше голови. (Заєць)
Падають із гілки золоті монети. (Листя)
Листопад.
Я — останній місяць осені, переддень зими. В цей час вся природа ніби завмирає, очікуючи приходу морозів. А загадки мої будуть про різні природні явища.
Невидимка ходить в гаї,
І дерева роздягає. (Осінь)
Рукавом махнув — дерево зігнув. (Вітер)
Коли нема — чекають,
Коли прийду — тікають. (Дощ)
По полю рище, співає і свище, дерева ламає, до землі прихиляє. (Вітер)
Як сіробокий кінь заіржав,
То весь світ задрижав. (Грім)
Ревнув віл на сто гір, на сто річок, на сто нічок, на сто берегів. (Грім)
У небі, як птах, літає,
А з неба водою стікає. (Хмара)
Він скрізь: у полі і в саду,
А в дім не попаде;
І я тоді лиш з дому йду,
Коли вже він не йде. (Дощ)
Осінь
Я — Осінь! Славна, мила, золота!
Радіють всі мені — і села, і міста…
Я в лісі побувала, на городах все зібрала.
А тепер настав мій час, щоб порадувати вас!
Той врожай, що я зібрала,
Вистачить для всіх малят,
І тепер я всіх гостинно запрошую на парад.
Парад овочів та фруктів
Тримаючи в руках кошики з відповідними овочами та фруктами, на середину зали виходять діти.
Овочі та фрукти (разом)
Ми — овочі та фрукти,
Потрібні людям всім,
Підтримувать здоров’я
Допомагаєм їм.
Цибуля і картопля,
Кавун і виноград —
Всі боремося проти
Людських недуг та вад!
Наперед виступає дівчинка, що тримає в руках моркву.
Морква
Колись давним-давно,
Коли вас всіх ще не було,
Вважали ласощами гноми
Моркву, що росла у полі,
Де її було доволі.
Я, морква, під сонечком щедрим зростала,
Земелька водою мене напувала,
Тому-то морквина така соковита,
Морквяного соку вам треба попити,
їжте моркву неодмінно,
В ній не тільки лиш краса.
Багатющі вітаміни
Творять справжні чудеса.
Виходить дівчинка з кошиком яблук.
Яблуко
Я смачненьке, чарівне.
Всі ви знаєте мене.
Медом-соком як наллюсь,
Наливним тоді я звусь.
Яблуко смачненьке,
Стигле, чарівненьке.
Виходить дівчинка, прикрашена кукурудзяними початками.
Кукурудза
Я з Румунії прийшла,
Звідти й назву принесла.
Наче шишка на ялині,
На міцній росту стеблині.
Звідси й назва йде моя:
Ялинкова шишка я.
Виходить хлопчик, що тримає в руці виноградне гроно.
Виноград
Я також удень і вранці
Все кружляв, немов у танці,
Весну й літечко гуляв,
Соком Грона наповняв.
Зараз стиглі Грона маю,
Ними всіх я пригощаю.
Той, хто п’є смачний мій сік,
Не хворіє цілий рік.
Наперед виступають двоє хлопчиків у червоних костюмах.
Помідори
Ми з Італії прийшли,
Там і назву нам дали.
Подивись, які ми гожі,
З яблуками трохи схожі,
Ось тому й назвались ними,
Яблуками золотими.
1-й хлопець-«помідор»
Хоч я не стрункий
І на зріст невисокий,
Та маю червоні
Гладенькії щоки.
2-й хлопець-«помідор»
Я круглий, блискучий,
Геть чисто сеньйор,
Та й кличуть мене всі
«Сеньйор Помідор».
Наперед виступає хлопчик у зеленому вбранні, в руках він тримає кошик з огірками.
Огірок
Я найзеленіший,
Щойно з городу,
І я не простого — шляхетного роду.
Огірком зовуся я,
Мене полюбляє кожна сім’я.
Щоб спокійно зимувати,
Садять всі мене багато,
Люблять вранці й на обід,
Так і кажуть: другий хліб.
Виходить хлопчик-«буряк».
Буряк
Гичку вгору, хвостик вниз,
Ціле літо гарно ріс.
А скажіть, він зветься як?
Так, звісно, це ж буряк.
Усі діти-актори кланяються, кошики з дарами осені залишають на столі.
Ведуча.
А тепер всіх, хто сьогодні був на святі Осені, запрошуємо поласувати тими дарами, що для нас підготувала щедра пані.
Сценарій свята «До нас осінь завітала» (для дітей дошкільного віку 5-6 років), Сценарій свята Осінь в групі, Сценарій осіннього свята для групи, Сценарій свята осені для дітей, Сценарій осіннього свята для дітей 5-6 років, Сценарій свята в дошкільному навчальному закладі
Повернутися на сторінку Сценарії свят